Застосування стилів та шрифтів у формулах

Визначення стилів в редакторі формул

Стилі в редакторі формул можна визначати у будь-який потрібний спосіб, але, мабуть, має рацію притримуватися узгодження типів, який прийнятий в математичних публікаціях. Для багатьох стилів підходить шрифт, що використовується для основного тексту документа, це так званий основний шрифт.

Математический. Цей стиль не містить визначення шрифту та накреслення символів. При роботі з цим стилем використовується спеціальний алгоритм для розпізнавання імен математичних функцій, наприклад, sin, log або exp. Іменам функцій присвоюється стиль «Функция», а решті літерам — стиль «Переменная».

Текст. Цей стиль використовується, коли немає необхідності розпізнавати серед слів, що вводяться, імена функцій, змінні, вектори, матриці та інші математичні елементи. Для утворення інтервалів між словами, що мають стиль «Текст», використовується клавіша ПРОПУСК. Має сенс придати стилю «Текст» шрифт, що співпадає з основним шрифтом документа, і таке ж саме накреслення.

Функция. Цей стиль використовується для написання абревіатур стандартних математичних функцій, наприклад, sin та log. Має сенс придати стилю «Текст» шрифт, що співпадає з основним шрифтом документа, і таке ж саме накреслення.

Переменная. Цей стиль використовується для символів, що позначають змінні та константи. Має сенс придати стилю «Переменная» шрифт, що співпадає з основним шрифтом документа, та має курсивне накреслення.

Греческие буквы (строчные). Цей стиль використовується для написання малих грецьких літер. Для цього застосовується шрифт Symbol, звичайно з курсивним накресленням.

Греческие буквы (прописные). Цей стиль використовується для написання великих грецьких літер. Звичайно для цього застосовується шрифт Symbol.

Символ. Цей стиль використовується для математичних операторів типу + або =, для символів суми, інтеграла та інших спеціальних символів. При застосуванні редактора формул необхідно, щоб цьому стилю був присвоєний шрифт Symbol.

Матрица-вектор. Цей стиль використовується для символів, що позначають матриці або вектори. Для цього стилю можна застосовувати шрифт, що співпадає з шрифтом стилю «Переменная», та має напівжирне накреслення.

Число. Цей стиль застосовується до цифр від 0 до 9. Це присвоєння робиться автоматично, тобто цей стиль не можна присвоїти виділеному фрагменту. Для чисел використовується шрифт стилю «Переменная» без напівжирного або курсивного накреслення.

Застосування різних стилів до тексту у формулі

1.   Виділіть текст, до якого слід застосувати стиль, або встановіть курсор у те місце, з якого слід почати введення тексту, що має нове форматування.

2.   Виберіть ім’я потрібного стилю у меню Стиль або натисніть одне з поданих нижче сполучень клавіш.

Примітка.   При виборі стилю «Грецький» використовуються як великі, так і малі грецькі літери в залежності від регістру символів, що вводяться.

Застосування іншого стилю тільки до наступного символу у формулі

Для застосування до одного наступного символу стилю «Греческий» або «Матрица-вектор» та повернення після цього до початкового стилю можна використовувати спеціальні сполучення клавіш. Наприклад, якщо треба ввести одну грецьку літеру (таку як b, стиль «Греческий», літера b нижнього регістру), а потім продовжити введення символів, що мають стиль «Математический», натисніть клавіші CTRL+G, b.

Натисніть одне з наступних сполучень клавіш:

Застосування форматування, що не входить у жодний зі стилів редактора формул

Існує можливість застосовувати форматування символів та шрифтів, не присвоєних жодному стилю редактора формул. З цією метою зробіть наступні дії:

1.   Виділіть текст, який слід відформатувати.

2.   Виберіть команду Другой у меню Стиль.

3.   Виберіть потрібний шрифт зі списку «Шрифт». Для придання тексту курсивного або напівжирного накреслення встановіть прапорець «Курсив» або «Полужирный» у групі «Начертание».

4.   Натисніть кнопку «OK».

Зміна стилю редактора формул

Щоб змінити стиль зробіть наступні дії.

1.   Виберіть команду Определить у меню Стиль.

2.   Установіть покажчик на стрілку праворуч від стилю, який слід перевизначити, та натисніть кнопку миші. Зі списку виберіть потрібне ім’я шрифту. Список шрифтів можна прокручувати.

3.   Для придання шрифту курсивного або напівжирного накреслення встановіть прапорець «Курсив» або «Полужирный» відповідно. Для видалення спеціального накреслення зніміть відповідний прапорець.

Зміна розмірів елементів формул

Розміри елементів формули

В редакторі формул розмір символу залежить від його функції в формулі, наприклад, від того, чи є символ нижнім індексом або символом експоненти.

Кожному полю в формулі відповідає деякий розмір. При введенні в поле символу він приймає розмір поля. При вставці в шаблон поля іншого шаблону розмір тексту нового шаблону залежить від розміру тексту в полі, в яке був вставлений шаблон.

Стандартні типи розмірів елементів формули

Кожному символу присвоєний один із п’яти типів розміру.

Обычный. Присвоюється звичайним символам у більшості полів.

Крупный индекс. Використовується для верхніх та нижніх індексів, які відносяться до символів звичайного розміру. Також використовується для границь в інтегралах, сумах та інших шаблонах.

Мелкий индекс. Використовується для верхніх та нижніх індексів, які відносяться до символів розміру великого (крупного) індексу та в інших ситуаціях, коли необхідний другий рівень зменшення розміру.

Крупный символ. Використовується для символів, що є частинами шаблонів інтегралів, сум, добутків і т. д.

Мелкий символ. Використовується для символів шаблонів в полях розміру великого індексу.

Використання стандартних типів розмірів для оформлення елементів формули

Розмір символу в формулі можна змінити на будь-який із стандартних розмірів або присвоїти символу, послідовності символів або символу шаблону розмір у пунктах (пт).

Застосування стандартного типу розміру

1.   Виділіть елемент, розмір якого слід змінити.

2.   Виберіть один із п’яти стандартних розмірів у меню Размер.

Застосування розміру в пунктах

1.   Виділіть елемент, розмір якого слід змінити.

2.   Виберіть команду Другой у меню Размер.

3.   В полі «Размер» введіть розмір елемента в пунктах (від 2 до 127).

4.   Натисніть кнопку «OK».

Зміна стандартних типів розмірів

Змінюючи визначення типу розміру можна швидко змінити розмір всіх символів, що мають даний тип. Для перевизначення стандартних типів розміру зробіть наступні дії.

1.   Виберіть команду Определить у меню Размер.

2.   Зі списку поруч із потрібним типом розміру виберіть розмір в пунктах. В графічній області вікна діалогу відображаються символи, на які вплинуть внесені зміни.

3.   Введіть новий розмір та натисніть кнопку «OK».

Інтервали та вирівнювання в формулах

При побудові формули інтервали між символами автоматично регулюються. В той же час інтервали та вирівнювання деяких елементів можна змінювати за допомогою добавлення пропусків або підгонки.

Зміна стандартних інтервалів

В редакторі формул автоматично застосовуються стандартні величини інтервалів таких, як глибина нижнього індексу, висота чисельника, виступ риски дробу і т. п. Для їх зміни використовуйте таку послідовність дій.

1.   Виберіть команду Интервал у меню Формат.

2.   Виділіть надпис, що іде за величиною, яку слід змінити.

3.   Введіть число або процент та натисніть кнопку «OK».

Зміна інтервалів у формулі

Інтервали між елементами формули додаються автоматично. Використання клавіші ПРОПУСК можливе лише при застосуванні стилю «Текст». Якщо в формулу слід добавити пропуск або змінити інтервал між двома елементами, скористайтесь одним із наступних методів.

Встановіть курсор туди, де слід змінити інтервал, а потім виберіть один із наступних символів із палітри «Пробелы и многоточия» або натисніть одне з наступних сполучень клавіш.

Вирівнювання формули

Встановіть курсор у будь-якому місці купки та виберіть одну з наступних команд або натисніть одне зі сполучень клавіш.

Для матриць, утворених за допомогою одного з шаблонів палітри «Матрицы», можна змінювати вирівнювання для рядків та стовпців, використовуючи команду Матрица (меню Формат).

Підгонка

Завершальним етапом роботи з формулою є підгонка, тобто досягнення оптимального розташування її елементів, наприклад, верхніх та нижніх індексів, границь підсумовування, горизонтальних та вертикальних рисок, з точністю до одного піксела. З цією метою зробіть наступні дії.

1.   Виділіть частину формули, яку слід перемістити.

2.   Виконайте підгонку виділених елементів, використовуючи клавіші переміщення курсору.

Примітка. Після суттєвої зміни взаємного положення елементів в формулі доцільно поновити екран за допомогою команди Обновить (меню Вид).