Тема уроку: "Тематична
атестація за темою "Графічні операції. Робота з допоміжними алгоритмами""
Мета уроку: Перевірити засвоєння матеріалу за вказаною
темою.
Тип уроку: Опитування, організоване в усному або
письмовому вигляді.
На наш погляд атестацію доречно проводити на протязі двох академічних годин,
причому розбити її на теоретичну та практичну частини. Знання тільки теоретичної
частини оцінюється як середній рівень знань, вміння ж скласти програму - це
не нижче достатнього рівня.
Орієнтовні питання теоретичного туру атестації.
1. Які режими роботи монітору Ви знаєте?
2. Охарактеризувати текстовий та графічний режими роботи.
3. Ініціалізація графічного режиму.
4. Основні процедури та функції для створення графічних примітивів.
5. Керування кольором в графічному режимі.
6. Виведення тексту на екран в графічному режимі.
7. Методи створення мультиплікації в графічному режимі.
8. Поняття графічних сторінок і методи користування ними.
9. Що таке метод покрокової деталізації?
10. Поняття допоміжного алгоритму.
11. Типи допоміжних алгоритмів та різниця між ними.
12. Формат опису процедур та функцій.
13. Як викликати допоміжний алгоритм?
14. Що таке локальні та глобальні параметри?
15. Що таке формальні та фактичні параметри?
16. Методи передачі параметрів у підпрограми (параметри-значення та параметри-змінні).
17. Передача у допоміжний алгоритм масиву як параметра.
18. Область дії ідентифікатора.
19. Що таке рекурсія?
Орієнтовні варіанти практичних завдань на тематичну атестацію:
Дитині пропонується дві задачі: перша на роботу в графічному режимі, друга - на
створення допоміжних алгоритмів. Оцінювання роботи учня вчитель робить самостійно
(мається на увазі, що в залежності від рівня класу можна, навіть, за одну акуратно
виконану задачу поставити оцінку високого рівня). Наприклад, учень виконав тільки
першу задачу, але оформив її за допомогою процедур та функцій користувача.
Варіант №1.
1.Зобразити сімейства квадратів із спільним центром, що збігається з центром
екрана, і з довжинами сторін, що відрізняються на задану величину.
2.Дано три натуральних числа n, m, k. Визначити їх найбільший спільний
дільник.
Варіант №2.
1. Зобразити на екрані хатинку з вікном і дверима, в якій при натисканні клавіші
пробіл запалюється та гасне світло у вікні.
2. У тексті замінити всі символи 1 на символи 0 та навпаки, використовуючи
для цього відповідну підпрограму. Заміна виконується, починаючи із заданої
позиції в тексті.
Варіант №3.
1. Зобразити на екрані монітора з урахуванням масштабування і особливостей
екранних координат графік функції |cos x|.
2. Дано дві пари дійсних чисел (x1,y1) та (x2,y2), що є координатами
відповідно лівого верхнього та правого нижнього кутів прямокутника, сторони
якого паралельні осям координат. Створити підпрограму, що визначатиме довжини
сторін цього прямокутника.
Варіант №4.
1. Заповнити екран монітора заданим малюнком, кількість яких по горизонталі
та вертикалі задається з клавіатури.
2. Записати підпрограму, що одночасно обчислює найменше та найбільше значення
серед двох дійсних чисел, та використати її для визначення, у скільки разів
найбільше значення з трьох даних дійсних чисел перевищує найменше з них.